Нд, 24 Вересень 2017, 04:24Вітаю Вас Гость | RSS
Дубенська СЗОШ І-ІІІ ст. №5 з поглибленим вивченням іноземних мов
Меню сайту
Категорії розділу
Наша бібліотека [27]
Нові надходження [3]
Поради учням та вчителям [18]
Інтернет-ресурси [11]
Все про все [16]
Радимо прочитати [15]
Нормативні документи [11]
Віртуальні книжкові виставки [1]
Наше відео [5]
Форма входу
Наше відео
Статистика сайту
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Контакти
35604
Рівненська обл.
м.Дубно
вул.Пушкіна, 3
тел.: (03656) 2-22-56
e-mail: sznz5@meta.ua
Погода в Дубно
Погода в Дубно

Бібліотека


Головна » 2012 » Листопад » 9 » 9 листопада — День української писемності та мови
13:02
9 листопада — День української писемності та мови

Єдиний скарб у тебе - рідна мова, Заклятий для сусіднього хижацтва. Вона твого життя міцна основа, Певніша над усі скарби й багатства.
П. Куліш
    Мова - найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови - це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою - сильною і високорозвиненою стає нація і держава.
   Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
Панас Мирний

    Мова - це серце нації і канва, на якій людина вишиває узори свого буття. Мова – це особистість, вона має обличчя, свій характер, темперамент, свою культуру, мораль, честь і гідність, своє минуле і майбутнє. Мова - це невичерпна духовна скарбниця, до якої народ безперервно докладає свій досвід, розум і почуття.

   Мова така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть задля його душі, смерть задля всього того, чим він відрізнявся від других людей...
Панас Мирний

    Поглянути на історію свого народу, збагнути роль рідної мови в утвердженні української державності дають змогу писемні документи, праці істориків, етнографів, громадських діячів та лінгвістів. Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Українська мова була ще до того, як українські князі (починаючи від Аскольда та Діра) почали об’єднувати руські землі. Ще в 448 році візантійський мандрівник та історик Пріск Палійський записав у таборі гунів три слова: мед, страва, квас.

   Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе.
Олесь Гончар

    Шлях її розвитку - це тернистий шлях боротьби. Багато жорстоких століть пережила невмируща українська мова, мужньо витерпівши наругу і найлютіших царських сатрапів та посіпак шляхетно-панських, і своїх панів та підпанків. Перетерпіла вона і дикунський циркуляр царського міністра Валуєва, який заборонив друкувати книги українською мовою, окрім творів художніх, і ганебний Емський указ 1876 року, який заборонив друкувати книги українською мовою. Нараховують 22 заборони української мови, 8 з них - у радянський час.

  Без мови нашої, юначе, й народу нашого нема.
Володимир Сосюра

   Українська мова - це велика культура та історія. Українською мовою написані невмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Лесі Українки, Нечуя-Левицького і Коцюбинського.

    Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос - більш нічого. А серце б"ється-ожива, Як їх почує!..
Тарас Шевченко

    Українська мова ввібрала в себе все найкраще, найніжніше, найвеличніше, наймудріше, найблагородніше, найпоетичніше і найболючіше: перший голос немовляти, яким воно сповістило про свою появу на світ, і останній розпачливий зойк прощання людини з білим світом, голосний сміх щасливої дитини і зворушливий плач сироти, невимовний біль чумака в далекій дорозі і тягар каторжника на важкій підневільній праці, солодке задоволення від творчої праці та побратимської вірності і велике розчарування від холодної людської байдужості, блакить високого неба і золотого сонця пшеничних ланів, сяйво світлого місяця і ясних зір, багрянець світанкових заграв і срібло цілющо-перлистих рос, могутність бурхливого Дніпра і оспіваного в піснях тихого Дунаю, міць столітніх дубів, що символізують силу української нації і мінливо-веселкові переливи хвиль Чорного моря, тихий шепіт шовкових трав і таємний шум замріяних смерек, красоту опоетизованої червоної калини та хрещатого зеленого барвінку, гіркоту поневіряння на чужині і відчуття піднесеності в молитві до Бога за рід свій, за Україну, за мир, добро і спокій на всій планеті.

     Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов"їну.
Володимир Сосюра

    Хочеться стати на коліна перед рідною мовою - мовою Матері моєї - і благати її повернутися до рідної хати, возродитися, забуяти нетлінним скарбом, віщим і вічним Словом від лісів - до моря, від гір до степів...

********************

Читайте
до болю знайомі
рядки,
Вклоняйтеся
кожному
слову.
Кров"ю
кляніться
нести у віки
Свою
материнську
мову.

Авт.


Категорія: Все про все | Переглядів: 642 | Додав: Bibliotekar | Рейтинг: 5.0/1
School 5 Life
Новий номер шкільної англомовної газети "School 5 Life"

Пошук
Календар
«  Листопад 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Друзі сайту










































Архів записів